"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Розділові знаки в складному реченні.

Вправа 1. Переписати речення, розставляючи розділові знаки. В кожно­му з речень підкреслити граматичні основи.

I . І буде син і буде мати і буду я і будеш ти. (П. Гірник.) Горі з горою не зійтись ніколи а людські долі в'яжуться вузлом. (Ю. Яновський.) Чи це буття принижує людину чи ми себе принижуєм самі? (В. Кордонець.) Нехай людям лихо сниться а ми заспіваймо. (Нар. творч.) Надходить час і нам пора прощаться. (В. Шукайло.) Думки рояться невеселі а пісня знову вирина. (Г. Кривда.) Слабий усе життя вмирає  а сильний духом — тільки раз! (Т. Масенко.) Хай ллють дощі а я влаштую свято і буде нині весело мені. (Л. Петрова.) Чи будуть слатися столи чи сядем  просто на землі а буде щастя поруч з нами. (М. Стельмах.) То перенизують небо низкою дикі качки дрібно тріпаючи гострими крильцями то пересунеться важкий бусел простягнувши назад свої довгі як ломаки ноги. (І. Нечуй-Левицький.) Чи то життя шумить про той бік прірви чи даленіє електрички шум? (В. Базилевський.) На вокзалі кричать паровози і трамваї дзвенять за вікном. (В. Сосюра.)

II.  Десь кличе щастя дальній спів дівочий і у ставку відбив­ся молодик. (Б. Сосюра.) У дворі під старою сосною горіло багаття і варилась у старовинному чумацькому казанку вечеря. (С. Васильченко.) Бездонне небо і безмежний світ! (Л. Костенко.) За ніч іще трошки підросла кульбабка і ще трохи підросли на луках всі квіти медок сон-квітка дзвіночки зірочки. (О. Іваненко.) Знов зацвітуть лани широкі гарячим золотом пшениць і прийде в край наш мир і спокій у сяйві зір і дзвоні птиць. (Б. Сосюра.) Хай наше слово не вми­рає і наша правда хай живе! (М. Рильський.) На наше щас­тя перша гілка була не високо і Ксеня вхопилася за неї. (Б. Грінченко.) З однієї квітки змія бере отруту і бджола бере мед. Труд скучний та плід його смачний. {Нар. творч.) Знову хмуриться осінь і туманиться даль. (Г. Матійчук.) Вже місяць опустився на краї землі і потемніло село. (М. Стельмах.) Кругом висить морок та мла непросвітна буяє. (Панас Мирний.) А за вікном на квіти впали роси і соловей затьохкав у кущах. (Б. Сосюра.)

III. Все не те коли нема любові. (Д. Павличко.) Хто нічо­го не мав той не відає остраху втрати. Хто нікого не грів той і сам не пізнає тепла. (Т. Севернюк.) Вогонь не загаса бо ти пильнуєш жар. (Г. Кирпа.) Крихка надія на добро у свісі де править словоблуд і гама­нець.  (Т. Севернюк.) Допоки в серці  жевріє надія живе людина думає і діє. (К. Лесьєв-Лесь.) Коли мі­няються епохи не можеш ти незмінним буть. (В. Сосюра.) Талан не птах що прилітає зненацька. (Нар. творч.) І серце б'ється наче птиця якій ніколи не злетіть. (Б.  Черепков.) Прекрасна мить коли людина людина птицею стає! (В. Сосюра.) І певен я що прав­да візьме гору. (М. Зеров.) Дай Боже довше витись стежці де люди з правдою ідуть. (В.  Черепков.) Діла твої тоді нетлінні коли в душі нема іржі. (Б. Грінчак.) Розчарування це та сокира що часто обтинає людині крила. (А. Шевченко.)

IV. Ми малими щоб нарвати квіту по найтонших дряпались гілках. (Б. Климентовська.) Вона охопила руками черешню чуючи як стукіт серця обзиваєть­ся в деревині. (М. Стельмах.) Здалось мені що плакала бджола в святково-золотистому корсеті. (О. Ющенко.) Коли ти підстелиш останнього крижня небо не ви­тримає небо впаде. (/. Драч.) Повертаймось до джерел із яких одвіку в сяєві сріблястих пер свіжу воду п'є орел. (О. Лупій.) На хутірцях біля незрушних плес що спокій віддзеркалюють небес душі торкає в повечір'ї м'ята. (Р. Качурівський.)

Вправа 2. Спишіть безсполучникові речення. Вставте, де потрібно, пропущені знаки.

1.Я муку свою в кайдани навік закую народ мій закутий в кайдани горять його рани. 2.Дзвенять пташки в садах рясних сміються знову трави квіти... 3.З неба як розтоплене золото ллється на землю блискучий світ сонце на ланах грає сонячна хвиля сонячна хвиля під хвилею співає хліборобська доля. 4.Ластівки низько літають дощ обіцяють. 5.Дивлюся я біла хмара криє сіре небо. 6.Пригріло сонечко обсохла земля потягла орача в поле. 7.Ми стукали нікого не було вдома. 8.То не хмара біла пташка хмарою спустилась. 9.Висохне водиченька виросте травиченька розцвіте садок ми тоді весняночку, любую панночку, приберем в вінок. 10. Скрізь зелено все цвіло так гарно любо там було.

Вправа 3. Спишіть складні речення, вставте, де потрібно, необхідні розділові знаки.

І.  1.Де-не-де біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець. 2.То пронесеться над болотами чайка то промайне бистрий бекас і грудкою впаде с ситу зелень. 3.На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні. 4.Він тільки один був такий що міг здійняти з вікон грати розвалити мури. 5.Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця так що дерева потопали в ньому. 6.У маленьке віконце не було видно нічого тому що надворі ще тільки світало. 7. Тимко приїхав до артільного двору коли вже зовсім звечоріло і чередник гнав з поля овець. 8.Зайде сонце Катерина по садочку ходить. 9.Змокли хлопці рубця сухого не було. 10.На панському лані вже стояли полукіпки довгими стайками на людському полі не видно було ні снопа.

ІІ.  1.Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть. 2.Не то осінні води шумлять збігаючи в Дунай не то вітер бився в заломах провалля. 3.Коли-не-коли блискавиця з-за гори підморгувала та роздавався глухий поклик далекого грому. 4.Скільки хвиль у бурхливому морі стільки співів у серці моїм. 5.Здоровенний дуб ролігся розширився своїм кострубатим гіллям так що аж темно під ним.  6.Те що її зацікавило було не що інше як троє осідланих коней під ганком вілли. 7.Хто зна чи помланець до них дістався і хто тоді про них подасть їм звістку? 8.Приїхали до лісу зійшло сонце. 9.Грає вільне широкеє море гомонять його хвилі гучні. 10.Не дивися в душу труни там сумні...

 

Практична № 17 Практична № 19