"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Відокремлена прикладка як засіб уточнення в ОДС

 

Рекомендована література:

1.  Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - К. -с.

Основні питання теми:

  1.   Прикладка - особливого роду означення.
  2.   Роль прикладки в ОДС.

Завдання до самостійної роботи.

  1. Скласти конспект по темі.
  2. Скласти 10 речень з відокремленими прикладками.

Опорний конспект

Прикладка- це особливого виду означення, яке, будучи виражене іменником, узгодженим здебільшого з пояснюваним словом у відмінку й числі, має деякі елементи предикативності і одночасно з якісною характеристикою предмета виконує деколи й уточнюючу функцію. Відокремлена прикладка— іменник — і пояснюваний нею іменник збігаються в одному і тому ж предметі.

З стилістичного боку цікавою є відокремлена прикладка, яка створює певні відтінки значення у різних мовних стилях. За­гальною рисою всіх відокремлених членів речення, порівняно з невідокремленими, є те, що вони мають більшу семантичну вагу і набувають часто цілого ряду додаткових відтінків значення — елементів предикативності, обставинного значення та ін.

У діловому і науковому стилях мови ряд відокремлених конструкцій знаходить дуже широке застосування у зв'язку з потребами стислого й компактного висловлення, яке характеризується чітким розмежуванням головних і другорядних думок і висловленням усіх додаткових відомостей економно і небагатослівно. Серед цих відокремлених зворотів помітне місце посідає і прикладка.

У наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних текстах відокремлена прикладка виконує насамперед довідкову,уточнюючу роль, вказуючи на видову ознаку пояснюваного імен­ника, і не супроводжується, як правило, емоційцим забарвленням. Наприклад: «Лірник — професійний народний співець на Україні й у Білорусії (переважно сліпий), що, мандруючи з поводирем по селах і містечках, під акомпанемент струнно-клавішного музичного інструмента — ліри виконував моралізаторські, а також історичні й сатиричні пісні, іноді думи» (словник).

«Найбільша з малих планет - Церера - має діаметр близько 800 км, інші набагато менші: їх діаметр лише декілька кілометрів» (підручн.).

Ті прикладки, які належать до іменника - власної назви, означають найчастіше професію людини, її фах, посаду, націо­нальність, звання та інше і вживаються майже в усіх стилях мови. У науковому стилі мови прикладка і пояснюваний нею іменник означають у більшості випадків назви неживих предметів (речей, подій, абстрактних понять та ін.).

Уточнююча роль прикладки не менш виразна і тоді, коли прикладка або пояснюваний нею іменник означають власну назву: «Карпенко-Карий - псевдонім Івана Карповича Тобілевича - належав до табору демократичних письменників, які вели боротьбу за розвиток реалістичного мистецтва» (журн.).

Ці пояснювані іменники - власні назви - найчастіше є прі­звищами, іменами або псевдонімами осіб, а також власними географічними назвами: «Місто Берлін — столиця Німецької Де­мократичної Республіки - лежить на невеликій річці Шпрее в північній частині країни» (підручн.).

Одним з різновидів уточнюючої прикладки у науковому стилі є ті відокремлені прикладки, що поєднуються з пояснюваним іменником за допомогою сполучників або, тобто, себто, чи Ці прикладки можуть бути поширеними і розкривати лексичне зна-' чення наукових термінів, іншомовних слів, слів виробничо-тех­нічної лексики (формою і змістом вони нагадують пояснення у тлумачному словнику): «Фігурні» вірші, або вірші предметної форми, відомі були ще в стародавні часи. Вони будувались так, що їх зовнішня, графічна форма нагадувала якийсь предмет» (підручн.); «Причина зміни блиску - періодична пульсація, тобто розширення і стиск зорі, що супроводяться змінами температури» (підручн.).

Крім поширених прикладок, у науковому стилі зустрічаються поодинокі, так звані синонімічні відокремлені прикладки, які найчастіше приєднуються до пояснюваного слова сполучниками або, тобто. Вони не пояснюють лексичного значення слова, а дають предмету іншу назву, цим самим підкреслюючи в ньому якусь певну рису.

«Крім того, в стилістику ж включається вивчення і оцінка фразеологічних штампів, шаблонів (або кліше), що вживаються в тій або іншій сфері мови» (підручн.). Місце терміну тут неви-значене: він може бути і в ролі прикладки, і в ролі пояснюваного слова.

Зокрема, у науково-популярному стилі частіше можна зустріти термін у ролі прикладки, яка дає наукову назву поняттю і знайомить читача з науковою термінологією даної галузі: «Нав­коло Землі обертається її природний супутник - Місяць. За місяць він обходить навколо Землі, і тому його освітлена Сонцем півкуля буває повернута до нас по-різному — Місяць змінює свій вигляд, або, як кажуть, фази: іноді він має вигляд серпа, іноді — півкруга або повного круга (повний місяць)».

У діловій, офіційній мові (писемній і усній) вживається ві­докремлена прикладка при займенниках. Вона тут не виступає як художній засіб, а відіграє службову, довідкову роль.

Як відомо, найбільш стилістично виразним є т. зв. факуль­тативне відокремлення. У науковому і діловому стилях факуль­тативне відокремлення майже відсутнє, типовим є обов'язкове, і, таким чином, відокремлені прикладки як прийом увиразнення тут майже не вживаються.

Увага!!! Прикладки — власні імена і прізвища - відокремлюються тоді, коли особа називається вперше і на її прізвищі треба загострити увагу чита­ча: «Гордіїв вузол розтяв радник республіканської партії у справах зовніш­ньої політики, Джон Фостер Даллес, який запропонував Ватіканові через свого друга кардинала Корчі 15 мільйонів доларів на випадок перемоги рес­публіканців» (Я. Галан).

Відсутність відокремлення вказує, що прізвище вже знайоме слухачам і не потребує виділення, підкреслення

До відокремлених прикладок цього типу близькі уточнюючі без­сполучникові прикладки, що поєднуються з пояснюваними словами інтона­цією, схожою на інтонацію прикладок, які мають сполучники або чи тобто та ін. Наприклад:

«З наближенням до Сонця комета стає яскравішою, її туманна оболонка витягується в бік, протилежний Сонцю, іноді утворюючи світлу смугу хвіст» (підручн.).

Самостійна № 14 Самостійна № 16