"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Стилістичне використання дієприкметників та дієприслівників в ОДС

Дієприкметником називається неособова форма дієслова, яка відповідає на питання який? і поєднує ознаки дієслова та прикметни­ка. Дієприкметники виражають не просто ознаку предмета (як прик­метники), а ознаку за виконуваною дією. Ще однією відмінністю дієприкметників від прикметників є здатність керувати іменником, пор.: прикметники високий будинок, якісний ремонт і дієприкметники підготовлений (де?) у департаменті, вишитий (ким?) майстри­нею, насичений (чим?) киснем.

Виділяється невелика кількість дієприкметників, що перейшли в іменники: керуючий, відпочиваючий тощо.

1. Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній україн­ській мові невластиві. Слова із суфіксами -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) зви­чайно є віддієслівними прикметниками, які вказують не на дію, а на постійну ознаку: правлячий (режим), квітучий (сад), пекучий (біль), родючі (поля), блискуча (поверхня), лежачий (камінь) та ін. Свідчен­ням переходу цих слів до прикметників є втрата здатності керувати іменниками. Слова на зразок радіючий, голосуючий, малюючий, співа­ючий, їдучий, бажаючий тощо є штучними утвореннями. Іншими сло­вами, таких слів у сучасній українській літературній мові просто не­має.

При перекладі з російської мови активні дієприкметники теперіш­нього часу відтворюються підрядними означальними реченнями; дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, заміню­ються відповідними частинами мови, як-от: ведущий - який (що) веде, провідний; вступающий - який (що) вступає, вступник; движу­щийся - який (що) рухається, рухомий; заведующий -  який (що) за­відує, завідувач; красящий - який (що) фарбує, барвний, фарбуваль­ний; начинающий - який (що) починає, початківець; окружающий - який (що) оточує, навколишній; решающий  -  вирішальний, який (що) вирішує; служащий -  який (що) служить, службовець; соединяю­щий -  який (що) з 'єднує, сполучний, з 'сдиувальний; соответству­ющий -  який (що) відповідає, дійсний; учащийся -  який (що) нав­чається, учень і под.

Часто трапляються помилки при перекладі російського слова сле­дующий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Діє­прикметник следующий відповідно до певного значення передається в українській мові описовою конструкцією із сполучником: следую­щий через станцию поезд - поїзд, що проходить через станцію; сле­дующий советам врача пациент - пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы - висновки, що випливають із сказа­ного, следующая остановка - наступна зупинка; следующие вопро­сы— такі питання і т. ін. Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово пере­дається займенником такий: Сейчас будут выступать следующие депутаты... - Зараз виступатимуть такі депутати :..; Скажу вам следующее... - Скажу вам таке ...; Вызываются следующие лица ... - Викликаються такі особи ... Запам'ятайте відповідники російсь­ких словосполучень зі словом следующий: в следующий раз - на­ступного разу; па следующий день - на другий день, другого (наступ­ного) дня; следующим выступает - далі виступає; следующим обра­зом - так, таким чином, у такий спосіб.

2.  Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л-: дозрілий, загорілий, зарослий,  побілілий, пожовклий, посивілий, почорнілий, пошерхлий.

Активні дієприкметники з суфіксом -їм- (-вш) у сучасній україн­ській літературній мові не вживаються. Російські активні дієприк­метники в українській мові відтворюються описовою формою або дієприкметником із суфіксом -л-: помогший - той, що допоміг; окон­чивший - той, що закінчив: победивший - той, що переміг; вспыхнув­ший - той, що спалахнув, наболевший (вопрос) - наболіле (питан­ня) тощо.

3.   Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають
форму тільки минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів
-ан-, -ен-, -т-: записаний, зірваний, завершений, зігрітий, здертий.
Дієслова з основами на -ну і на -о можуть утворювати паралельні
форми дієприкметників: висунути - висунутий і висунений, колоти - колотий і колений, повернути - повернутий і повернений, пороти - поротий і порений, стиснути - стиснутий і стиснений.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при пере­кладі на українську мову замінюються описовими конструкціями або дієприкметниками минулого часу: анализируемый (Документ) — аналізований (документ), желаемый результат - бажаний (резуль­тат), заключаемый (договор )-укладаний (договір), занимаемая (должность) - обіймана (посада), записываемый (протокол)  - за­писуваний (протокол), освещаемый (в прессе) -  висвітлюваний (у пресі), употребляемый (всеми) - вживаний (усіма), применяемый (в промышлености) - застосовуваний (у промисловості), який зас­тосовується (у промисловості), принимаемый (регулярно) - який приймається (регулярно), поставляемая (вовремя) - яка поста­чається (вчасно), приобретаемые навыки - набувачі навички тощо.

4.   При відтворенні українською мовою російських конструкцій з
дієприкметником не слід зловживати описовими зворотами. Милозвучність і органічність перекладу досягається використанням різноманітних мовних засобів — дієслів, прикметників, іменників. Чима­ло способів передачі російських дієприкметників знаходимо у майстрів перекладу.

Ось як, наприклад, використовує можливості української мови М. Пилинська, перекладаючи роман "Золоте теля" І. Ільфа та Є. Петрова:

Російський текст	Переклад українською мовою	Спосіб передачі ро­сійських активних діє­прикметників теперіш­нього та минулого часу та пасивних дієприк­метників теперішнього часу
Она схватила со стола уже засохший бутерб­род и подступила к го­лодающему	Вона вхопила зі столу засохлий бутерброд і посунула на голоду­ючого	Використання пасив­ного дієприкметника минулого часу
В устах разомлевших туристов грубое слово "первач " звучало неж­но и заманчиво	В устах розомлілих туристів грубе слово "первак" звучало ніж­но, манливо	Використання пасив­ного дієприкметника минулого часу
Успокоенный, он снова заснул, но вместо лица обожаемого  монарха тотчас   же   увидел председателя местко­ма товарища Суржи­кова	Заспокоєний, він знову заснув, але замість об­личчя обожнюваного монарха одразу ж по­бачив голову місцевкому товариша Суржи­кова	Використання пасив­ного * дієприкметника минулого часу
Высокие договариваю­щиеся стороны переру­гались в первую же ми­нуту и уже не обраща­лись друг к другу иначе как с добавлением бран­ных эпитетов	Високі договірні сторо­ни перегризлися в першу ж хвилину і вже не зверталися одна до од­ної, не вживаючи найлайливіших епітетів	Використання прик­метника

 

 

Виділені у двох останніх рядках слова (убегавший, купающиеся) є субстантивованими дієприкметниками, тобто такими, що вжива­ються як іменники. Саме тому вони перекладаються іменниками уті­кач і купальники.

 

ТВОРЕННЯ І ВЖИВАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ

1. Дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомо­гою суфіксів -учи (-ючи) і -ачи (-ячи): пишучи, читаючи, мріючи, ле­жачи, ходячи, стоячи. Форми із суфіксом -а (-я) (лежа, сидя, стоя, ходя) для сучасної української мови є ненормативними.
2. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфікса -вши (-ши): прочитавши, приготувавши, зробивши, принісши, перемігша
3. Дієприслівник означає додаткову дію до дієслів-присудків (працював, щось наспівуючи; зрозумівши все, посміхнулась). Отже, дія, що виражається дієприслівником, обов'язково повинна стосуватися підмета, наприклад: Туристський автобус, петляючи між поліських залісків, невдовзі вискочив на широку луку (В. Скуратівський); Увін­чавши яблуком найближчий до нас стовпчик, дядько Роман далі пішов, озираючись (О. Гончар).

Порушенням норми є речення, в яких суб'єкти дій, виражених дієприслівником і присудком, не збігаються, як-от: Відпочиваючи у Карпатах, мені надзвичайно сподобалось обслуговування. Спіткнув­шись вчора, у нього зломилася нога. (Виходить, що відпочивало у Кар­патах обслуговування, а спіткнулася нога). Дієприслівник не може  приєднуватись до пасивної конструкції: Докладаючи всіх зусиль, уро­жай збирається без втрат. Працюючи тиждень, ремонт був завер­шений.

У безособовому реченні дієприслівник може вживатись тільки у тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись (І. Багряний)... Будувачи нову хату і біля неї обов'язково висаджували калину, щоб восени, вставляючи подвійні вікна, можна було покласти між шибами пучки червоних грон (В. Скуратівський). В інших випад­ках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі: Вивчаючи географію, у нас не було ніяких проблем. Граючи в спортлото, мені часто щастить. Правильно: Вивчаючи географію, я не мав ніяких проблем. Коли я граю в спорлото, мені часто щастить.