"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Словники і словникові видання з української мови

Основні питання теми:

  1. Лексикографія - теорія і практика укладання словників.
  2. Короткі відомості з історії словникової справи в Україні.
  3. Енциклопедичні словники.
  4. Філологічні словники:

Рекомендована література:

•   Основна Волкотруб Г..Й. Стилістика ділової мови. К., 2002.

•   Додаткова Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальнийпосібник. К.: Либідь, 1998.- с. 126-130.

Варіант 1

Адвокат, акція, аліменти, акт, документ, атестація, боржник, вибори, відповідач, копія.

Варіант 2

Депозит, договір, експерт, запит депутата, заповіт, застава, бланк, зобов'язання, кодекс, конкурс.

Варіант З

Кредит, угода, лікарняний (листок непрацездатності), ліцензія, мандат, мито, копія, дублікат, реквізити.

Варіант 4

Скарга, резюме, доручення, принтер, парламент, паспорт, патент, пеня, пільги.

Варіант 5

Податки, позивач, позовна заява, позика, штамп, преамбула, акція, реквізиція, розписка.

Варіант 6

Чинне законодавство, статут, судовий виконавець, третейський суд, трудовий договір, контракт, утриманець, цивільний кодекс.

Опорний конспект

Лексикографія (від грецьких слів лексикос - той, що відноситься до слова, і графо - пишу) - це розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників

Лексичні і фразеологічні багатства української мови зібрані в словниках і окремих збірниках прислів'їв, приказок та крилатих висловів.

Словникова справа, або лексикографія, має на Україні давні й славні традиції. Перший словник було створено ще наприкінці XVIст. А виданий у Києві 1627 р. словник Памва Беринди, в якому слова старослов'янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову, здобув загальне визнання не тільки на Україні І в Росії, але також у Польщі та Молдавії.

Першим словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І. П. Котляревським до його поеми «Енеїда».

І.П.Котляревський є, таким чином, зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової української лексикографії. Протягом XIX і на початку XX ст. було видано немало словників, переважно українсько-російських та російсько-українських. Всі вони, звичайно, вже застаріли і тепер цікаві для нас переважно як історичні пам'ятки. Серед словників дореволюційної доби треба виділити, однак, «Саловар української мови», упорядкований Б. Д. Грінченком. Словник Бориса Грінченка в чотирьох томах був виданий у Києві в 1907-1909 рр., а потім не раз перевидавався. Словник містить понад 70 тис. слів української літературної і народної мови XIXст., перекладених або витлумачених російською мовою. Свого часу він був відзначений премією Російської Академії наук. І тепер словник Б. Грінченка має велике наукове значення, хоч пояснення багатьох слів, особливо суспільно-політичної сфери, є для нас неприйнятними.

Користування   словниками   різних   типів   не   тільки   підвищує грамотність і знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Видатний український поет і вчений

М. Т. Рильський так писав з цього приводу:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр,а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка йДаля.


 

Енциклопедичний словник містить найважливіші відомості про ту чи іншу галузь людських знань, про найважливіші події, явища, про найвідоміших осіб. У такому словнику розкриваються не значення й особливості вживання слів, а поняття. Тому до енциклопедичного словника входять, як правило, іменники (власні та загальні назви). Енциклопедичні словники можуть містити ілюстрації, карти, схеми, таблиці.

Чітке уявлення про відмінність між енциклопедичним і лінгвістичним словником дає зіставлення двох статей з однаковим заголовним словом -преамбула, рубін.

В "Українській радянській енциклопедії" ці слова пояснюються так:

Преамбула (від лат. рrаеатbиlus-той, що передує) -вступна частина законодавчого акта, декларації, договору міжнародного та ін. важливих актів, у якій викладено обставини та мотиви, що були приводом для видання чи укладення даного акта, його цілі і завдання, а також ін. дані заг. характеру.

Рубін (від лат. rubeus-червоний) -мінерал класу оксидів і гідрооксидів, прозора відміна корунду червоного кольору. Осн. родовища Р. -в Бірмі, Таїланді, Шрі-Ланці. Р. одержують і штучно. Використовують як дорогоцінне каміння, в лазерній техніці, при виготовленні точних приладів, годинникових каменів тощо.

"Словник української мови" інформує нас про ці слова по-іншому:

Преамбула,и, ж1.   Вступна   частина  якого-небудь   важливого документа - законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини та підстави його проголошення, укладення і т. ін.

2. жарт. Вступ до чого-небудь. Куди там! Старий тільки договорював преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача (Ю. Янов., І, 1954, 132); Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідомо, -Щоб вам докладно показать, І хто ми є, і що ми (Воскр., З перцем!, 1957, 126).

Рубін, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою дорогоцінне каміння - рубіни і сапфіри (Заг. хімія, 1955, 566); На дні казана лежало дороге намисто: один разок червоних рубінів, другий -синіх, як небо, сапфірів (Н.-Лев., III, 1956, 293); Два рубіни блиснули в її вухах, наче дві краплі замерзлого грецького вина (Ільч., Козацьк. Роду.., 1958, 356); *У порівн. На кожному деревці густо звисали темно-червоні, мов рубіни, вишні (Шиян, Баланда, 1957, 143).

Найвідомішими українськими енциклопедичними джерелами є "Українська радянська енциклопедія"  12 т. - К., 1977-1985). "Український радянський енциклопедичний словник"  3 т. - К.. 1986 1987). "Українська літературна енциклопедія".

Приклади статей "Української радянської енциклопедії":

Бонн - славетний давньоруський співець-дружинник ХІ-ХП ст. Складав пісні, де славив подвиги руських князів і воїнів. Уперше Б. згадано в "Слові о полку Ігоревім". Про Б. йдеться в одному з написів XIIст., що зберігся в Софійському соборі в Києві. Образ Б. відтворено в худож. л-рі й мистецтві (О. Пушкін, І. Франко, М. Рильський, Гема -(від лат. gетта-дорогоцінний камінь, печатка) -невеликий різьблений камінь з рельєфним, опуклим (див. Камея) або врізаним вглиб (див. Інталія) зобраоженням. Г. відомі з глибокої давнини як печатки, прикраси. їх вирізьблювали вручну або на верстаті.

Гелон - давнє місто в лісостеповій частині Східної Європи. За Геродотом, місто було "дерев'яним" і його оточувала дерев'яна стіна. Питання про місце розташування Г. досі не розв'язане. Деякі дослідники вважають залишками Г. Більське городище.

Серед філологічних словників виділяють словники дво- та багатомовні (перекладні) і словники одномовні. Філологічні одномовні словники пояснюють українську лексику під певним кутом зору. До одномовних словників належать: 1) тлумачні; 2) іншомовних слів: 3) орфоепічні: 4) орфографічні; 5) міжслівних зв'язків (синонімічні, антонімічні, омонімічні, паронімічні); 6) фразеологічні; 7) термінологічні; 8) словники мовних труднощів.

Тлумачні словникимають на меті роз'яснити значення і показати використання слів сучасної української мови. Найвищим досягненням української лексикографії вважається одинадцятитомний "Словник української мови" (1971-1980). Він містить близько 135 тис. слів.

Статті цього словника містять докладну інформацію про значення, граматичні характеристики, стилістичне забарвлення слів, а також приклади використання слів у літературній мові.

Покотьоло,-а, с. Дерев'яна дитяча іграшка, що має форму обруча. Тільки-но Серпень повернув за ріг, у бічну вуличку, як йому назустріч викотилось туге покотьоло (Мушк., День.., 1967, 118).

Похватом, присл., розм. Поспішно, квапливо. Вона похватом намагалась перевести розмову на іншу тему (Коп., Вибр., 1948, 215).

Прикуплений,-а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикупити. Прикуплена земля давала йому право стати поруч з родом (Кач., II. 1958, 11).

У 2001 р. побачив світ однотомний "Великий тлумачний словник сучасної української мови", який містить близько 170 тис, слів і словосполучень. У ньому, крім загальновживаної лексики, подані терміни сучасної науки і техніки, слова, що позначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя українського народу, а також архаїзми, діалектизми, понижені, жаргонні слова.

У словникових статтях розкривається значення слів, дається їхня граматична та стилістична характеристика. Особливості подання слів у "Великому тлумачному словнику сучасної української мови" демонструють такі приклади:

Діловитий, -а, -е.Працьовитий і знаючий. // Зайнятий справами; заклопотаний. // Який виражає зайнятість, заклопотаність.

Діловитість, -тості, ж.Властивість за знач. діловитий.

Діловито, присл.До діловитий. * У порівн.

Діловодство, -а, с.Ведення справ канцелярії.

Ділок, -лка, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, перев. комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети.

Словники іншомовних слів характеризують слова, запозичені українською мовою з інших мов. У них звичайно дається етимологічна довідка (пояснення походження іншомовного слова) та визначення, як-от:

Форпост (від голл. vооrроstпередовий пост) -1) передня варта, сторожа; 2) передня позиція на певній ділянці фронту.

Форсаж (від фр.forcage,  відforcer- напружувати) -короткочасне збільшення тяги (потужності) двигуна проти її значення на номінальному (порівняно тривалому) режимі.

Форсинг (від англ. forcsng, від forcе- нагнітати) -у боксі -тактичний прийом, який характеризується безперервними атаками.

Форс-мажор (від фр. forcе таjеиrе -непереборна перешкода, обставина) -надзвичайні обставини, які примушують діяти інакше, ніж: передбачалося.

До орфографічних словниківвносяться найпоширеніші слова, які можуть становити труднощі при написанні. Всі слова подаються в певних початкових формах.  Словник містить також додаткові форми, наприклад

форму родового, давального, орудного відмінка однини іменників, форми минулого часу дієслова тощо:

експрес-звіт, -у

експресивно-емоційно-оцінний

експресивно забарвлений

експресіонізм, -у

експресія, -і, ор. -єю

експрес-лабораторія, -і, ор. -єю

експрес-метод, -у

експрес-обстеження, р. мн. -ень

Орфоепічні словникинаводять відомості про наголошування слів і їхню правильну вимову, тобто характеризують звуки та їх зміни у певних фонетичних умовах.

Словники синонімівфіксують синоніми, тобто слова тотожні або близькі за значенням. У таких словниках наводяться значення слів, що утворюють синонімічний ряд, фіксуються особливості їх сполучення, стилістичне забарвлення, сфера вживання, даються приклади вживання кожного із синонімів у текстах. Приклади словникових статей "Словника синонімів української мови".

Декада (проміжок часу в десять днів), десятиденка розм. З часу відвідин Іващенка і Григорія перегорнулась на відривному календарі проти Семенового ліжка не одна декада (Л. Смілянський); -Спочатку я курив [гашиш] раз на десятиденку. Потім несподівано виникла восьмиденка (В. Підмогильний).

Лікар (особа з вищою медичною освітою, яка лікує хворих), медик, доктор розм., ескулап жарт, заст., лічець заст.; цілитель книж. уроч., зцілитель книж. уроч. (той, хто зціляє, виліковує); коновал зневажл. (поганий лікар). Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Д. Ткач); Лікар Яким'юк згадує академіка Яворницького як людину, що збагатила його духовно, допомогла стати справжнім медиком (М. Шаповал); Христина послала за доктором. Прийшов доктор і ледве одходив її (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що його виписував той самий ескулап, який і приймав на лікування (Ю. Збанацький); У багатьох завмирало  серце, коли ступали до кабінету знаменитого цілителя (В. Большак); Вона [смола мумійо] була відома Арістотелю, нею користувалися східні зцілителі (з журналу); -Ти, Левку, -каже дружина, -коли в тебе ядуха, до дохторів не ходи -всі вони коновали (І. Драч).

У паронімічному словнику дається тлумачення паронімів, тобто слів, що мають подібне звучання, але розрізняються за значенням. У словниковій статті також подаються слова, з якими сполучається кожний із паронімів, наводяться приклади вживання паронімів у текстах. Про характер інформації, що міститься у паронімічних словниках, дає уявлення наведений нижче зразок.

Паливо // пальне

Спільний корінь пал(ь)-; розрізняються суфіксами -ив-, -н-. Похідні пароніми паливний //пальний.

Паливо, -а, с.Горюча тверда, рідка або газоподібна речовина (дрова, вугілля, нафта, газ і т. ін,), яка служить джерелом теплової енергії, тепла: Потяг стояв довго все запасався паливом (Янов., І, 26); Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (Коцюб., І, 69).

У спол.: п. природне, органічне, неорганічне, синтетичне, штучне, ядерне, тверде, рідке, газоподібне, дизельне, ракетне; використання, економія п.; п. економити; п. запасатися; нап. заощаджувати.

Пальне,  с. Паливо для двигунів внутрішнього згоряння (бензин, солярка

тощо): Заощаджуючи пальне, шкіпер наказав виключити мотор і, користуючись свіжим попутним вітром, іти під парусами (Трубл., І, 161).

У спол.: п. загущене, очищене, високоякісне; п. запасатися.

Словники антоніміврозкривають значення антонімів — слів із протилежним значенням. Стаття словника має такий вигляд:

Корисно шкідливо

Сприяючи добрим наслідкам - завдаючи шкоди, збитків.

Корисно бігати, вчитися, гартуватися, гуляти, займатися спортом, їсти, ходити, читати -шкідливо довго спати, лінуватися, об'їдатися, простуджуватися, не рухатися, сидіти в хаті, хвилюватися. Це дуже, завжди, особливо корисно шкідливо.

Йому ж недалеко, й навіть корисно прогулятися. (І. Ле); Шкідливо впливає на зір звичка читати лежачи; це швидко втомлює очі.

У словниках-довідникахправильного слововживання розглядаються складні випадки написання і наголошування слів, лексичної й синтаксичної сполучуваності, розмежування паронімів і синонімів, особливості вибору граматичних форм. До таких словників належать, наприклад, "Словник-довідник з культури української мови" (Львів, 1996), "Словник-довідник з українського літературного слововживання" С. Головащука (К., 2000).

Наведемо фрагмент "Словника-довідника з культури української мови", який демонструє комплексний характер мовної інформації (написання, наголос, граматичні форми, лексичне значення, розмежування слів-паронімів та ін.).

Репатріант -а. Той, хто повертається на батьківщину.

Репортаж, -у, ор. -ем, місц. (у) -і, мн. -і, -ів.

Репрезентувати, -тую, -туєш, -тує, -туємо, -туєте, -тують. Представляти кого-небудь, що-небудь.

Республіка, -и, місц. (у) -ці. В офіційних назвах країн пишеться з великої літери: Республіка Венесуела, Республіка Індія.

Ретуш, -і, ор. -шшю, мн. -ші, -шей. Підмальовування картин, фотографій.

Рефлекс -Рефлексія. Розрізняються значенням.

Рефлекс, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення. Умовний рефлекс.

Рефлексія, -ї, ор. -єю. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. Для героїв повісті характерні постійні рефлексії.

Словники відіграють величезну роль у піднесенні культури мови. Вони повинні бути настільними книгами будь-якої людини, яка дбає про мову і прагне вдосконалити свої мовні знання і навички.

Самостійна № 2