"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Уживання складних слів, абревіатур, графічних скорочень у діловому мовленні

 

Основні питання теми:

  1. Поняття "номенклатурна назва".
  2. Особливості використання номенклатурних назв в професійному мовленні.
  3. Географічні назви з номенклатурними словами та без них.
  4. Види скорочень (лексичні, графічні)
  5.  Правила написання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у професійному мовленні.

Рекомендована література:

  1. 1.  Зубков М.Сучасне ділове мовлення. - Харків, 2008.- 47-49с.
  2. 2.          Михайлюк     В.О.      Українська      мова      професійного      спрямування.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-45 7с.
  3. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.-79-81с.
  4.  Паламар Л.М. Мова ділових паперів.-К.: Либідь,2000.-250-276с.

Завдання до самостійної роботи

  1. Скласти конспект по темі.
  2. Провідміняти:

Варіант 1 - станція "Київ", порт Очаків, планета Венера, село Молодія;

Варіант 2 - місто Вижниця, селище Сокиряни, ріка Єнісей, озеро Балатон;

Варіант 3 - місто Косів, острів Сахалін, гора Говерла, Червоний Гай;

Варіант 4 - селище Вишківці, Курильські острови, гора Ведмідь, море Лаптєвих;

Варіант 5 - місто Павлоград, ріка Дніпро, Карпатські гори, селище Третя Рота;

Варіант 6 - Південно карпатські схили, Аральське море, острів Колчуєв, Ботанічна затока..

 3.  Із словничка складноскорочених слів та абревіатур (в кн.: Зубков М. Г. Мова ділових паперів: Навч. посібник. - X.: Фоліо, Майдан, 1999. - С. 251- 255 або Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. - X.: Торсінг, 2003. - С. 400 -410.) вибрати 15 слів за фахом, з 5 (на вибір) скласти речення.

Методичні рекомендації

Чимало труднощів у практичному мовленні виникає при вживанні географічних назв, написанні складноскорочених слів, абревіатур та графічних скорочень.

Опрацьовуючи дану тему необхідно засвоїти, чим відрізняються номенклатурні назви від термінів, як правильно вживати географічні назви з номенклатурними назвами та без них.

Крім того, слід засвоїти загальноприйняті скорочення і правильно вживати їх в текстах ділових паперів.

Опорний конспект

Номенклатура -

1) сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання, термінологія;

2) працівники, призначені чи затверджені вищими органами на якісь посади, бюрократія, чиновництво.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви - своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви - одиничне.

До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів і под.

Географічні назви поділяються на власні і невласні. Невласні назви - це географічна номенклатура: місто, село, селище, хутір, гора, пагорб, хребет, долина, яр, річка, струмок, море, озеро, ставок тощо. Власні географічні назви позначають єдині, індивідуалізовані реальні об'єкти: Київ, Одеса, Чернівці; Дніпро, Псьол, Прут; Саяни, Карпати, Альпи; Балхаш, Байкал. Чимало географічних назв передається словосполученням, порівн..: Нова Душиця, Старі Бросківці, Великий Качурів, Великий Токмак, Західна Європа, Північний Урал, Мінеральні Води, Сухий Яр, Великі Луки Біла Церква; Біле море, Ладозьке озеро, мис Дежнєва, мис Доброї Надії. Географічні назви здебільшого не перекладаються (бо повинні виділяти один конкретний предмет з групи подібних), вони транслітеруються (напр..: Рим (італ.Кота), Неаполь ( по-укр. Мало би бути Наполі), Алма-Ата (казах. Яблуневе), Аюдаг (Ведмідь-гора) та ін. Перекладаються тільки: а) номенклатурні слова (родові назви): гора, коса, затока, море, океан, півострів (напр..: Балканський півострів, Тихий океан, Аравійське море, протока Гудзон); б) слова на позначення сторін світу, що входять до складу власних назв: Західна Європа, Південний Буг, Північна Буковина тощо.

Усі географічні назви ставляться в тому відмінку, якого вимагає контекст. Географічні назви, вжиті без номенклатурного слова, обов'язково змінюються, а вжиті з номенклатурною назвою практикується частіше! У літературі з проблем культури мовлення рекомендується змінювати географічні назви відповідно до вимог контексту незалежно від того, вжита вона з номенклатурною назвою чи без неї. У незмінній (вихідній, номінативній) формі всі географічні назви залишаються в спеціальній воєнній (військовій) літературі (наказах і зведеннях), у спеціальній географічній (геологічній, топографічній і т. ін.) літературі; в інших текстах - тоді, коли це назва залізничної станції, порту, аула, кишлака, застави чи астрономічна назва. Порівн..: у Кривому Розі, Бугом, в Сумах, Альпах; міста Києва, містом Ковелем, селом Мезином, на горах Карпатах, але (на) станції Ромодан, (на) станції Лугова, біля аула Тезек, в порту Одеса, планетою Марс. Якщо географічна назва маловідома, то її слід вживати з номенклатурною назвою й у вихідній формі ( у подальшому контексті номенклатурне слово випускається, а назва відмінюється). Напр..: "У Сухому Яру сосни не ростуть"(невдало), треба "У селі Сухий Яр сосни не ростуть".

Топоніми-прикладки не узгоджуються з номенклатурними словами, якщо це назви озер, рік, заток, проток, островів, гір (річкою Дніпро, в озері Баскунчак, горами Карпати)..., а також: незмінювані топоніми ( у місті Баку, з містом Вільно), двочленні топоніми, виражені словосполученнями (до міста Нова Душиця, у селищі Суха Балка), одночленні топоніми у формі множини ( у місті Чернівці, за хутором Стожари, місту Суми), одночленні топоніми середнього роду на -я (у селі Довгопілля, за селом Завалля), назви зарубіжних адміністративно-територіальних одиниць (у штаті Оклахома, на провінцію Тоскана). У текстах неофіційних, якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штат, область, пустеля і т.д.) не входить до складу власної назви, власна назва відмінюється тільки в тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід, що й номенклатурне слово:республіка Франція –уреспубліці Франції, штат Техас-у штаті Техасі, пустиня Сахара - у пустині Сахарі.

У ділових паперах спостерігається неправомірна тенденція не відмінювати географічні назви начебто з метою вказати вихідну форму офіційної назви географічного пункту, не допускати двозначності. Таке вживання навіть у текстах офіційного характеру граматично не виправдане - граматичні правила обов'зкові для всіх стилів.

Абревіатури (італ. abbreviatura - скорочення)- це складноскорочені слова, які утворюються з окремих частин або букв повнозначних слів.

Є абревіатури ініціальні, що розподіляються на буквені (ПМ - мале підприємство, ВКВ - вільно конвертована валюта, СПУ - Спілка письменників України) та звукові (ООН - Організація Об'єднаних Націй, ПЕОМ - персональна електронна обчислювальна машина). До ініціальних приєднуються ініціально-цифрові абревіатури, які позначають здебільшого сировину, обладнання, машини, установки, пристрої і виступають засобом економії в мові: КАЗ-150, ВАЗ-2101, АН-24; цифрова частина може додаватися іноді без тире (Е 16-бабіт); цифрова частина може замінюватися буквеною (ГАЗ-М).

Бувають ще складові абревіатури, перша частина яких може бути короткою чи довгою залежно від звучання і значення (техінформ, виконроб, військкомат). Сюди відносяться і такі слова, як рація, мопед та частковоскорочені абревіатунри, утворені від частини першого слова і цілого другого (нацбанк, страхагент, авіакомпанія, телебачення).

Зрідка в одному слові поєднується кілька типів. Такими спосіб - змішаний: УВЧ - терапія. До усічених слів відносяться буквені позначення літаків АН-24, ТУ-154, ЯК-15. Та сама кількість інформації передається в скороченому слові меншою кількістю знаків, ніж у співвідносному словосполученні. Наприклад, у слові ВНЗ кожна літера несе в шість разів більшу інформацію, ніж літера, що входить до складу співвідносного словосполучення (вищийнавчальний заклад). Саме тому ініціальні скорочення виявилися найпопулярнішими.

Другою важливою причиною вживання значної кількості скорочень у мові ділових паперів є прагнення до економії місця, пов'язане з обмеженістю "площі" документа.

Вживання абревіатур пояснюється ще й прагненням уникнути повторення кількаслівних назв (як правило, повна назва організації, підприємства чи установи наводиться тільки один раз: в адресі, у штампі та ін.).

Традиції, що склалися у творенні і вживанні абревіатур, виникли насамперед на підставі доцільності, а тому й вимагають до себе якнайбільшої уваги.

Так, наприклад, усталилися межі тих понять, назви яких можуть бути скорочені. Це назви міністерств, головних управлінь, вузів, науково - дослідних установ та ін.

Не скорочуються, як правило, багатослівні назви Верховних Рад, вищих урядових посад, назви середніх шкіл, деяких технічних виробів та ін.

Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м- метр, мм-міліметр, см-сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-с.  (північно-східний, Півн.-Крим.  Канал -(Північно-Кримський канал).

Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад: український може бути скорочене укр.. україн.. українськ.

За своїм змістом - це назви адміністративних одиниць ( м., обл., р-н, вул.), назви посад і звань (акад., проф., доц.), назви дат і календарних строків (м-ць, рр.), власне текстові скорочення (і т. д„ та ін.. і т. ін.), форми звертання (тов., гром.), назви окремих документів (квит., накл.) та ін.

Такі скорочення є нормативними, загальноприйнятими; вони зафіксовані в багатьох словниках, правилах діловодства. Так само усталеними є правила їх написання (після цих скорочених слів звичайно ставиться крапка; їх не можна розбивати переносом).

Другий тип скорочень виразно відрізняється від першого насамперед тим, що в них помічається тенденція до переходу в самостійні слова (тобто слова, що неповинні розшифровуватися, а зрозумілі і так). Ці скорочення вже почали відмінюватися, мають форми роду, позначаються великими літерами без крапок і пишуться без дефісів (дефіси вживаються лише тоді, коли до буквених приєднуються ще й числові позначення на зразок ІЛ-18, ТУ-104 та ін.).

Хоча серед абревіатур є дуже неоднакові утворення (ініціальні, складові, усічення слова, змішаний тип, поєднання складової частини з повним словом та ін.), проте довільне скорочення найменувань установ не допускаються: слід користуватися тим типом скорочення, який зафіксовано в документації даної організації чи установи (або в спеціальних довідниках, інструкціях статутах та ін.).

Стандартизація поширюється й на спеціальні позначки. Так, наприклад, у скорочених назвах машин, механізмів та інших промислових виробів частково регламентованевживання окремих літер: Н - начіпна (електродвигун), М-мілке ( при класифікаціїкам'яного вугілля) та ін.

У писемному діловому мовленні розрізняють два види скорочень: скорочення, призначенні лише для зорового сприймання, і скорочення, придатні для вживання як в усній, так і в писемній мові.

Скорочення першого типу звуться графічними (або текстовими). Вони не мають граматичного оформлення (тобто ознак роду, числа, відмінка), а також відзначаються специфічним, графічним оформленням: як правило, позначаються малими буквами (і т. д. та ін, н.е.), при їх написанні вживаються дефіси.

Що стосується найпопулярніших у діловому стилі скорочень, то переважають тут найменування буквені й буквено-цифрові (як свідчать спеціальні дослідження з цього питання). Проте не всі слова, утворені цими способами, бездоганні. Є серед них невдалі утворення типу ІВАН (Інститут востоковедення Академії наук); є багатозначні скорочення типу КПІ (це: Компартія Іспанії, Індонезії, Індії та ін., це може бути Київський політехнічний, поліграфічний, педагогічний інститут та ін.), МТС (Московський театр сатири), промпродукти (промислові і проміжні продукти), є невдалі скорочення (індпошив, кондвироби, молзавод, асобоз).

Типи скорочень, які набули вже офіційного визнання:

  1. Поштові скорочення слів, що позначають населені пункти, назви місяців; телеграфні, технічні скорочення (м., обл., п/я).
  2. Умовні позначення величин і одиниць виміру (ом, в, см, км, кг).
  3. Скорочення,    вживані    у    планово-обліковій    документації    (Держбанк,    техпромфінплан).
  4. Традиційні текстові скорочення, наявні в писемних текстах усіх стилів(та ін., і т. ін., див., напр.).
  5. Офіційні назви організацій, підприємств, установ (Кримконсервтраст, Донбас - водтрест, Грузія фільм);
  6. Назви матеріалів (лавсан,  ДДТ),
  7. Назви документів (спецзамовлення,  техплан, технодокументація).
  8. Назви виробів, пристроїв, машин (запчастини, колінвал, альмаг).
  9. Назви посад, вчених ступенів і звань (член-кор., проф., канд. наук, зав., зам.).
  10. Абревіатура звернення (гр., п.).

Добираючи складноскорочене слово при написанні ділового папера слід орієнтуватися на такі вимоги.

  1. Скорочення  не  повинне  збігатися  за  формою  зі  словом  або  скороченням, уже наявним у мові.
  2. Скорочене   слово   повинно   бути   "прозорим":   воно   має   легко   розгортатися   в повне   найменування   (це   правило   не   поширюється   на   скорочення,   які   вже стали самостійними словами типу лавсан).
  3. При   творенні   скорочених   слів   не   повинні   порушуватися   норми літературної мови, зокрема правописні.
  4. Скорочення, які є назвами установ, підприємств, організацій, а також марок виробів та ін., пишуться з великої літери.
  5. У звичайному поточному документі повна офіційна назва установи вживається один раз, далі вона змінюється скороченою назвою; відмова від скорочених назв у документі означає, що йому надається суворо офіційного, директивного характеру.
  6. Скорочення типу Р.S., NВ та ін. у сучасному діловому листуванні не вживаються на тих же підставах, на яких не дозволяється щось дописувати після підпису: документ має бути чітко продуманим, композиційне бездоганним і смислово завершеним.
  7. Скорочене слово повинне зберігати однакову форму в тексті документа: неприпустимо скорочувати те саме словосполучення по-різному або писати його то повністю, то скорочено в одному тексті (вуз, вищий учбовий заклад).
  8. 8.  Для комбінованих (цифрових і буквених) скорочень існують такі правила написання: якщо цифра стоїть після букв, вона приєднується через дефіс (двигун АЯЗ-200, турбореактивний лайнер ТУ-104); якщо цифри передають буквами, тоді скорочене слово пишеться разом (стан 2ТО); у марках матеріалів цифрові знаки й буквені скорочення пишуться завжди разом (сталь Б2,  алюмінійовий сплав АЛ5).
  9. Слово рік після дат, як правило, скорочують, залишаючи одну літеру р. (крапка обов'язкова); після кількох дат ставлять дві літери рр.(між ними крапки не ставлять, після них крапка ставиться обов'язково). Наприклад: 1973р., у 1971-1974рр.
  10. Навчальний і фінансовий роки пишуться через похилу риску; перший з двох років пишеться в однині: у 1973/73 навчальному році.
  11. Слова гривня і копійка при цифрових даних пишуться гр. і коп.; скорочуються також слова тисяча, мільйоіон, мільярд, якщо вони стоять при цифрах (4 тис., 6 млн.).
  12. Умовні буквені позначення механічних, фізичних, хімічних і математичних величин повинні точно відповідати державним стандартам.

Самостійна № 10 Самостійна № 12