Словотвір- це розділ мовознавчої науки, який вивчає способи творення слів.
Слова поділяються на морфеми – найменші значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закінчень – лише форми слова.
|
БУДОВА СЛОВА |
|||
|
Основа слова |
Закінчення |
||
|
Префікс |
Корінь |
Суфікс |
Виражає граматичне значення слова |
|
Виражає лексичне значення слова |
|||
Зверніть увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Наприклад: ходити – ходжу – хід (спільнокореневі слова).
Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюються на основі вже існуючих.
Основа, від якої твориться нове слово, називається твірною. До неї додаються словотворчі суфікси і префікси (афікси). Наприклад:
1. ліс + ов лісовий (твірна основа ліс).
2. лісов(ий) + ик лісовик (твірна основа лісов).
Слова поділяються на непохідні і похідні. Похідне слово мотивується через зв’язки з іншим словом того самого кореня.
Порівняйте:
ліс → лісовий → лісовик (непохідне) (похідне) (похідне)
|
Способи словотворення |
|
|
Суфіксальний |
осінній ←осінь + н |
|
Префіксальний |
премудрий← пре + мудрий |
|
Префіксально-суфіксальний |
запічок← за + піч + ок |
|
Безафіксний (відкидання морфем) |
пуск ← пускати |
|
Складання слів або основ слів |
рута-м’ята ← рута + м’ята; працездатний ← праця + здатний |
|
Складання усічених основ |
облком ← обласний + комітет ЄС ← Європейський Союз |
|
Перехід слів з однієї частини мови в іншу |
черговий (іменник) ← черговий(прикметник) учень |
Порівняємо речення першої та другої колонки.
|
|
Речення другої колонки більш виразні, експресивні завдяки емоційно забарвленим словам вітерець, легенький, гострозубі, стависько, низько-низько, жук-сторож . Ці слова, утворені різними засобами (суфіксами, основоскладаннням, словоскладанням), надають реченням емоційного забарвлення. Отже, словотворчі засоби мають своє стилістичне застосування. Вони впливають на стилістичну маркованість слів і вживання в тому чи іншому стилі мовлення. Стилістичні можливості словотвору виявляються у зіставленні слів одного кореня й одного значення, але різного словотворчого оформлення. Наприклад: мати-матінка, матуся, матусенька; синь-синява; зелений-зелененький, зеленуватий; їсти-їстоньки.
Найголовніша роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. Вони впливають на значення новоутвореного слова та його стилістичне забарвлення. Префікси роблять слова стилістично виразнішими.
Стилістичні можливості словотвору виявляються насамперед у синонімії словотвірних афіксів. Вони роблять слова стилістично виразнішими. Наприклад, іменники із застарілими та рідковживаними префіксами па-, пра-, уз- тощо мають відтінок урочистості, піднесеності: паморозь, прадавня, узбіччя; запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, псевдо-, ультра-, екс- надають словам книжного відтінку: псевдонародний, ультра правовий, антитіло тощо. Осмобливої експресії набувають слова з кількома префіксами: попоїв, якнайкраще. За допомогою префікса не- виражається не тільки протилежне значення: неправда, неволя, нещастя, а й негативний, зневажливий відтінок: нездара, неук, нечупара, недотепа.
Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Суфікси книжного забарвлення (-ння, -ття, -ізм, -ів, -ц-) утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії: становлення, каяття, прискорення, українізм; фіксується зв'язок з іменами політичних діячів: кучкізм, кравчукісти, марчукісти, ющенківці.
Чимало професійних слів, утворених суфіксами –ник-, -щик-, -чик-, -льник-, тель-, використовуються в діловому, науковому і публіцистичному стилях. Для книжних стилів характерні прикметники, утворені за допомогою суфіксів –альн- (-увальн-, -ювальн-), -арн-(-ярн-), -ичн- (-ічн-, -їчн). Наприклад: соціальний, молекулярний, історичний, хімічний.
Для творення слів-термінів використовуються суфікси –ист-, -уват-, -атист- та ін..: азотистий, сіркуватий, цукристий. Великого поширення набули віддієслівні іменники на –ння, -ття: становлення, конструювання, буття, травлення, збереження, дослідження, здобуття.
Наукова та офіційно-ділова мова, як правило, уникає використання слів із зменшувально-пестливими суфіксами, бо вони носять небажаний відтінок пестливості. Наприклад, у загальнонародному значенні мозочок, щлуночок, язичок – це зменшено-пестливі утворення від мозок, шлунок, язик. У науковій мові вони є біологічними термінами.
Складні слова виконують різні стилістичні функції. Одні з них антропологія, атмосфера, кіловат-година, мовознавець вживаються як терміни у книжних стилях.
Отже, словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному забарвленні слів і в стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функціями.
|
Стилістичне забарвлення суфіксів |
||
|
Суфікси |
Особливості суфіксів |
Приклади |
|
-ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), -от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -тт(я), -ізм (-їзм), -изм та ін. |
Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії. |
громадськість, збирання,людство, реалізм |
|
-альн-, -увальн- (-ювальн-), -арн- (-ярн-), |
Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів |
соціальний, гуманітарний, історичний |
|
-ист-, -уват-, -атист-
|
азотистий, цукристий (слова-терміни) |
|
|
-к-, -ок-, -очок-, -ичок-, -очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -юх-, -ил-, -л- |
Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів |
рідненький, гайочок, котище |
Словотвір як творення нових слів має і стилістичне значення. Так, суфікси -ння, -ття надають словам здебільшого книжного забарвлення (становлення, забуття), а також старослов'янські суфікси -ств(о), -зтв(о),
-цтв(о) та -ість (людство, посередництво, дійсність) та греко-латинського походження -ізм (-изм, -їзм) — історизм, архаїзм, українізм).
Чимало професійних слів, утворених суфіксами –ник-, -щик-, -чик-,
-льник-, тель-, використовуються в діловому, науковому і публіцистичному стилях. Для книжних стилів характерні прикметники, утворені за допомогою суфіксів –альн- (-увальн-, -ювальн-), -арн-(-ярн-), -ичн- (-ічн-, -їчн-). Наприклад: соціальний, молекулярний, історичний, хімічний.
Для творення слів-термінів використовуються суфікси –ист-, -уват-, -атист- та ін..: азотистий, сіркуватий, цукристий.
Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, теплісінький; лапищі, хижачка).
Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись, блакить).
Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфіксами. Відтінок урочистості надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, прабатьківщина), книжний характер забезпечують запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і подібні (антитіла, псевдонародність, контраргументи, ультразвуковий).
Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору — основоскладання (самоаналіз, мовознавство — книжний характер); словоскладання (цар — жайворонок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).
Стилістичні можливості словотвору виявляються при зіставленні слів, які мають однаковий корінь і значення, але різне словотворче оформлення. Наприклад: вітер – вітерець, вітрище; далеко – далеко-далеко, далеченько, далекувато.
У наведених прикладах слова праворуч емоційно забарвлені, вони надають мовленню стилістичної виразності та експресивності.
Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Наприклад: 1. Ой у полі озеречко, там плавало відеречко (Нар. творчість). 2. Для виробництва біологічного світла потрібен молекулярний кисень (З посібника).
|
Стилістичне забарвлення суфіксів |
||
|
Суфікси |
Особливості суфіксів |
Приклади |
|
-ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), -от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -тт(я), -ізм (-їзм), -изм та ін. |
Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії. |
громадськість, збирання,людство, реалізм |
|
-альн-, -увальн- (-ювальн-), -арн- (-ярн-), |
Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів |
соціальний, гуманітарний, історичний |
|
-ист-, -уват-, -атист-
|
азотистий, цукристий (слова-терміни) |
|
|
-к-, -ок-, -очок-, -ичок-, -очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -юх-, -ил-, -л- |
Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів |
рідненький, гайочок, котище |
Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості тощо.
Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.
Наприклад: Притаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).
Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості. Наприклад: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).
За допомогою префікса не- виражається негативний, зневажливий відтінок. Наприклад: недотепа, нездара.
Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують різні стилістичні функції:
Зверніть увагу! Для текстів наукового стилю властиве широке вживання абревіатур, проте ці скорочення мусять бути загальноприйнятими в мові науковців, уніфікованими, а також відповідати правилам орфографії. Наприклад: ВНС (вегетативна нервова система), унікод (універсальне кодування).