"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

    Лекції Практичні Самостійні роботи Семінари Питання до екзамену Зміст

Способи словотвору і вживання деяких афіксів у діловому мовленні

Словотвір- це розділ мовознавчої науки, який вивчає способи творення слів.

Слова поділяються на морфеми – найменші значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закінчень – лише форми слова.

БУДОВА СЛОВА

Основа слова

Закінчення

Префікс

Корінь

Суфікс

Виражає граматичне значення слова

Виражає лексичне значення слова

       

 

Зверніть увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Наприклад: ходити – ходжу – хід (спільнокореневі слова).

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюються на основі вже існуючих.

Основа, від якої твориться нове слово, називається твірною. До неї додаються словотворчі суфікси і префікси (афікси). Наприклад:

1. ліс + ов лісовий (твірна основа ліс).

2. лісов(ий) + ик лісовик (твірна основа лісов).

Слова поділяються на непохідні і похідні. Похідне слово мотивується через зв’язки з іншим словом того самого кореня.

Порівняйте:

ліс →  лісовий  → лісовик (непохідне) (похідне)  (похідне)

Способи словотворення

Суфіксальний

осінній ←осінь + н

Префіксальний

премудрий пре + мудрий

Префіксально-суфіксальний

запічок← за + піч + ок

Безафіксний (відкидання морфем)

пуск пускати

Складання слів або основ слів

рута-м’ята рута + м’ята;

працездатний праця + здатний

Складання усічених основ

облком обласний + комітет

ЄС Європейський Союз

Перехід слів з однієї частини мови в іншу

черговий (іменник) ← черговий(прикметник) учень

         Порівняємо речення першої та другої колонки.

  • Вітер легкий дихнув
  • За шпичастими парканами – гладкі цеглові комори.
  • Ми, наче у сні, їдемо з татом на став.
  • Раптом низько пролетів над квітами старий жук.
  • Вітерець легенький дихнув.
  • За гострозубими парканами – гладкі цеглові комори.
  • Ми, наче у сні, їдемо з татом на стависько.
  • Раптом низько-низько пролетів над квітами старий жук-сторож.

         Речення другої колонки більш виразні, експресивні завдяки  емоційно забарвленим словам вітерець, легенький, гострозубі, стависько, низько-низько, жук-сторож . Ці слова, утворені різними  засобами (суфіксами, основоскладаннням, словоскладанням), надають реченням емоційного забарвлення. Отже, словотворчі засоби мають своє стилістичне застосування. Вони впливають на  стилістичну маркованість слів і вживання в тому чи іншому стилі мовлення. Стилістичні можливості словотвору виявляються у зіставленні слів одного кореня й одного значення, але різного словотворчого оформлення. Наприклад: мати-матінка, матуся, матусенька; синь-синява; зелений-зелененький, зеленуватий; їсти-їстоньки.

         Найголовніша роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. Вони впливають на  значення новоутвореного слова та його стилістичне забарвлення.  Префікси роблять слова  стилістично виразнішими.

         Стилістичні можливості  словотвору виявляються насамперед у синонімії словотвірних афіксів. Вони роблять слова стилістично виразнішими. Наприклад, іменники із застарілими та рідковживаними префіксами па-, пра-, уз- тощо мають відтінок урочистості, піднесеності: паморозь, прадавня, узбіччя;  запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, псевдо-, ультра-, екс-   надають словам книжного відтінку: псевдонародний, ультра правовий, антитіло тощо. Осмобливої експресії набувають слова з кількома префіксами: попоїв, якнайкраще. За допомогою префікса не- виражається не тільки протилежне значення: неправда, неволя, нещастя, а й негативний, зневажливий відтінок: нездара, неук, нечупара, недотепа.

         Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Суфікси книжного забарвлення  (-ння, -ття, -ізм, -ів, -ц-)  утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії: становлення, каяття, прискорення, українізм; фіксується зв'язок з іменами політичних діячів: кучкізм, кравчукісти, марчукісти, ющенківці.

         Чимало професійних слів, утворених суфіксами –ник-, -щик-, -чик-,   -льник-, тель-, використовуються в діловому, науковому і публіцистичному стилях. Для книжних стилів характерні прикметники, утворені за допомогою суфіксів –альн- (-увальн-, -ювальн-), -арн-(-ярн-), -ичн- (-ічн-, -їчн). Наприклад: соціальний, молекулярний, історичний, хімічний.

         Для творення слів-термінів використовуються  суфікси –ист-, -уват-, -атист- та ін..: азотистий, сіркуватий, цукристий.  Великого поширення набули віддієслівні іменники на –ння, -ття: становлення, конструювання, буття, травлення, збереження, дослідження, здобуття.

         Наукова та офіційно-ділова мова, як правило, уникає використання слів із зменшувально-пестливими суфіксами, бо вони носять небажаний відтінок пестливості. Наприклад, у загальнонародному значенні мозочок, щлуночок, язичок – це зменшено-пестливі утворення від мозок, шлунок, язик. У науковій мові вони є біологічними термінами.

         Складні слова виконують різні стилістичні функції. Одні з них антропологія, атмосфера, кіловат-година, мовознавець вживаються  як терміни у книжних стилях.

Отже, словотворчі засоби відіграють  важливу роль у стилістичному забарвленні слів і  в стилетворенні. Стилістична виразність тексту посилюється, якщо в ньому використано слова, що завдяки словотворчим засобам виділяються своїми стилістичними функціями.    

Стилістичне забарвлення суфіксів

Суфікси

Особливості суфіксів

Приклади

-ість, -ств(о), -цтв(о),

-зтв(о), -от(а), -анн(я),

-енн(я), -інн(я), -тт(я),

-ізм (-їзм), -изм та ін.

Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії.

громадськість, збирання,людство, реалізм

-альн-, -увальн-

(-ювальн-), -арн- (-ярн-),

Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів

соціальний, гуманітарний, історичний

-ист-, -уват-, -атист-

 

азотистий,

цукристий

(слова-терміни)

-к-, -ок-, -очок-, -ичок-,

-очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-,

-есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-,

-ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-,

-юх-, -ил-, -л-

Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів

рідненький,

гайочок,

котище

        Словотвір як творення нових слів має і стиліс­тичне значення. Так, суфікси -ння, -ття надають словам здебільшого книж­ного забарвлення (становлення, забуття), а також старослов'янські суфікси -ств(о), -зтв(о),

-цтв(о) та -ість (людство, посередництво, дійсність) та греко-латинського походження -ізм (-изм, -їзм) історизм, архаїзм, укра­їнізм).

Чимало професійних слів, утворених суфіксами –ник-, -щик-, -чик-, 

 -льник-, тель-, використовуються в діловому, науковому і публіцистичному стилях. Для книжних стилів характерні прикметники, утворені за допомогою суфіксів –альн- (-увальн-, -ювальн-), -арн-(-ярн-), -ичн- (-ічн-, -їчн-). Наприклад: соціальний, молекулярний, історичний, хімічний.

         Для творення слів-термінів використовуються  суфікси –ист-, -уват-, -атист- та ін..: азотистий, сіркуватий, цукристий.

 Слова із суфіксами здрібнілості-пестливості та згрубілості-збільшеності частіше вживаються в розмовному і художньому стилях (рівнесенький, те­плісінький; лапищі, хижачка).

 Емоційно насиченими є і слова, утворені без суфіксів (вись, блакить).

Стилістичні можливості префіксів поступаються перед суфіксами. Відтінок урочистості надають застарілі префікси па-, пра-, уз- (узлісся, паморозь, пра­батьківщина), книжний характер забезпечують запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра- і подібні (антитіла, псевдонарод­ність, контраргументи, ультразвуковий).

         Стилістичні можливості мають і інші способи словотвору — основоскладання (самоаналіз, мовознавство — книжний характер); словоскладання (цар жайворонок — художній стиль, кіловат-година — науковий стиль).

Стилістичні можливості словотвору виявляються при зіставленні слів, які мають однаковий корінь і значення, але різне словотворче оформлення. Наприклад: вітер – вітерець, вітрище; далеко – далеко-далеко, далеченько, далекувато.

У наведених прикладах слова праворуч емоційно забарвлені, вони надають мовленню стилістичної виразності та експресивності.

Одним з найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Наприклад: 1. Ой у полі озеречко, там плавало відеречко (Нар. творчість). 2. Для виробництва біологічного світла потрібен молекулярний кисень (З посібника).

Стилістичне забарвлення суфіксів

Суфікси

Особливості суфіксів

Приклади

-ість, -ств(о), -цтв(о),

-зтв(о), -от(а), -анн(я),

-енн(я), -інн(я), -тт(я),

-ізм (-їзм), -изм та ін.

Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії.

громадськість, збирання,людство, реалізм

-альн-, -увальн-

(-ювальн-), -арн- (-ярн-),

Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів

соціальний, гуманітарний, історичний

-ист-, -уват-, -атист-

 

азотистий,

цукристий

(слова-терміни)

-к-, -ок-, -очок-, -ичок-,

-очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-,

-есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-,

-ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-,

-юх-, -ил-, -л-

Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів

рідненький,

гайочок,

котище

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості тощо.

Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.

Наприклад: Притаїлося все, пополохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).

Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості. Наприклад: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).

За допомогою префікса не- виражається негативний, зневажливий відтінок. Наприклад: недотепа, нездара.

Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують різні стилістичні функції:

Зверніть увагу! Для текстів наукового стилю властиве широке вживання абревіатур, проте ці скорочення мусять бути загальноприйнятими в мові науковців, уніфікованими, а також відповідати правилам орфографії. Наприклад: ВНС (вегетативна нервова система), унікод (універсальне кодування).

Лекція № 11 Лекція № 13