"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Джерела української фразеології

Основні питання теми:

  1. Фразеологія - глибока мудрість народу.
  2. Джерела української фразеології.
  3. Прислів'я та приказки - мислення народу.

Рекомендована література:

  1. Клещова О.Є. Стилістика ділового мовлення та редагування.- Луганськ, 2011. -С.41-46.
  2. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. - К.: Вища школа, 1987.-С. 102-119.
  3. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К.: Либідь, 1998.- С. 195-196.

Завдання для самостійної роботи

1. Скласти конспект по темі.

2.  Пригадайте й запишіть 10 фразеологізмів, пов'язаних з вашою спеціальністю. Доберіть до них за поданим зразком слова чи словосполучення, які відповідали б змісту фразеологізму.

Зразок: клювати носом дрімати;

пустити червоного півня підпалити.

3.  Перекласти фразеологізми. Скласти з ними речення.
Варіант 1

Искать иголку в стоге сена; в тихом омуте черти водятся; втирать очки.

Варіант 2

Медвежья услуга; мимо рта пошло; мутить воду.

Варіант З

На веки вечные; на вкус и цвет товарища нет; наговорить с три короба.

Варіант 4 

По правде говоря; после дож дичка в четверг; придерживать язык.

Варіант 5

Сытый голодного не разумеет; бить баклуши; подливать маслов огонь.

Варіант 6

Соткрытой душой; в следующий раз; душа в пятки ушла.

Опорний конспект

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Не усталені в мові вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди, кривди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша сама себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Вірний приятель — то найбільший скарб; Сила та розум — краса людини; Лінь гірше хвороби; Де відвага, там і щастя; Людина світлого розуму.

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є: вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край); переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик); крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина); переклади крилатих виразів російських письменників: Народжений плазувати літати нездатний (М. Горький); Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); У глибині сибірських руд (О. Пушкін); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); А судді хто? (О. Грибоєдов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов); Нам спокій тільки сниться (О. Блок); Сміх крізь сльози (М. Гоголь); переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір); Усі жанрипрекрасні, крім нудного (В. Вольтер); Спляча царівна (Ш. Перро); Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс); біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока; Повертатися на круги своя; Прощайте ворогам вашим; Мутії свяченої водички; Маслинова гілка; Мафусаїлів вік; Ловці душ; Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко...; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями; Кожний камінь кричить; Кари єгипетські. Прислів'я й приказки мають свої характерні риси: вони виражають мислення народу, формують його життєвий, соціально-історичний досвід. Характерні ознаки прислів'їв та приказок - їх ідейний зміст і висока художність, стислість вислову, метафоричність. Прислів'я та приказки багаті на протиставлення, епітети та інші засоби образного вислову. Не випадково І. Франко назвав прислів'я та приказки «скарбом нашої мови і народного досвіду».

Прислів'я та приказки найчастіше використовуються в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя: про користь праці та знання: Без діла слабіє сила; Хочеш їсти калачі - не сиди на печі; По роботі пізнати майстра; Праця чоловіка годує, а лінь марнує; Учись змолоду - пригодиться на старість; Вік живи - вік учись; Як бригадир порядкує, так бригада і працює; про дружбу: 3 добрим дружись, а лихих стережись; Без вірного друга велика туга; В лиху годину узнаєш вірну людину; Не той друг, хто лащиться, а той, хто печалиться; 3 ким поведешся, від того й наберешся; Скажи мені, хто твій товариш, - тоді я скажу, хто ти; Хоч ох, та вдвох!; про відвагу, уміння: Де відвага, там і щастя; Не лише силою треба боротись, а й умінням; про боротьбу проти пережитків у свідомості людей: Стоїш високо - не будь гордим; Діла на копійку, а балачок на карбованець; Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним; Твори мало, слухай багато, а думай ще більше; Не той голова, що дуже кричить, а той, що вміє навчить; В протоколі густо, а на ділі пусто; Краще розумна догана, ніж дурна похвала; У чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка не добачає.

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення. У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів'я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнеш синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше - як засіб влучного і образного вираженняпевного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу загострити питання, насьогоднішній день та ін. іноді недоречне й небажане. Засмічують мову також невдалі неологізми, вульгаризми, просторічні вирази, фразеологізми, що стали згрубілими фамільярними зворотами. Слід дбати і про правильність перекладних фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу.

У   письмовому   діловому   мовленні,   зокрема  в   офіційних   документах, вживання фразеологізмів не допускається.

Самостійна № 9 Самостійна № 11