"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

    Лекції Практичні Самостійні роботи Семінари Питання до екзамену Зміст

Фразеологзми та практика їх уживання в діловому стилі.

Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми. Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно оформлених ком­понентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають поняття, називаються фразеологічними одиницями,  фразеологічними зворотами, чи просто фразеологізмами.

Фразеологічні звороти кожної мови характеризуються стійкістю лексичного складу, відтворюються і зберігаються у нашій пам'яті, а ви­користовуються при потребі.

Фразеологізми - це стійкі словосполучення, що характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматич­ним відтворенням у тексті:

Нуль на масу - байдужість;

бити байдики - лінуватись;

як  сніг на  голову - несподіванно;

нечистий на руку - нечесний.

Авгієві конюшні (стайні)- так говорять про щось надзвичайно грязне (і в пря­мому і в переносному значенні);

Ахілесова п'ята - саме уязвиме місце людини;

Геростратова слава - слава, здобута злочинним і позорним спо­собом;

Розрубати Гордіїв вузол - знайти вихід із важкого становища;

Дамоклів меч - бути нlа волосинlці від смерті - так кажуть про небез­пеку, що є поруч;

Танталові муки - безкінечні страждання, нестерпні і муки від стрем­ління досягти бажаної мети і  неможливості її досягти;

Народитися вдруге - так кажуть про людей, що чудом врятувалися від смерті.

Пуп землі - іронічний відзив про того, хто вважає себе важливішим за інших.

Пальма першості - символ перемоги над будь-ким;

Канути в Лєту - забути назавжди міфології - Лєта - річка у nід­земному  царстві, що дає забути все земне).

Драконові і закони -  символ  жорстокості. Дракон - афінський зако­нодавець, який склав у 621 р. до н.е. кодекс законів. Правила судочин­ства і покарань були настільки суворі, що Солону прийшлося їх відмі­нити чи змінити.

За джерелом виникнення фразеологізми в українській літературній мові можна класифікувати таким чином:

Фразеологізми, як і слова, можуть бути багатозначними, вступати у синонімічні, омонімічні, антонімічні відношення з іншими фразеоло­гізмами.

Наприклад, багато значний фразеологізм роззявити рота може означати розкрити рота, розпочати розмову, базікати, сперечатись.

 Омонімічні - закрити очі - вмерти, не звернути на щось уваги. Синонімія у фразеологізмах - явище поширене: давати наганяй - давати nрочухана, мuлити шию, мuлити чуба, давати жару, llагаllЯти холоду, Зllімати стружку, вставляти клеnку, обібрати до нитки, обдерти як липку, пустити по світу тощо.

Антонімічними  є  фразеологізми, що протиставляються за значенням: співати деферамбu - полuватu помиямu, ні пари з вуст - розпустuтu язu­ка, кури не клюють - як кіт наплакав, Kидати в жар - кинути в холод.

Фразеологізми як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати на увазі, мати на меті, братu участь, бутu учаснuком і стилістич­но забарвлені:

Фразеологічні одиниці є досить важливим семантичним та стиліс­тичним засобом. Одні фразеологізми є спільними для багатьох мов. До таких належать давньогрецькі: Яблуко розбрату - прuчuна сварки, во­рожнечі, євангельські (шлях на Голгофу), біблійні (дух і буква), літера­турні (Спинись, хвилuно, гарна ти!).

Є фразеологізми, належні лише одній мові, для відтворення позна­чуваних ними понять і в інших мовах не слід шукати рівноцінних відпо­відників.

Наприклад, часто, коли хочуть емоційно висловитися про те, що якесь діло не йде, чуємо російською мовою вислів з байки Крилова: А віз і нині там. Але прикро, що ніхто не згадує, що українською мовою за байкою Глібова це звучить - а хура й досі там.

І в офіційно-діловому, і в розмовному мовленні зловживають висло­вом давати добро. (Наприклад, Президент дав добро на підготовку про­екту указу про ... Але насправді Президент дав згоду на підготовку (по­годuвся з підготовкою, схвалuв підготовку) проекту.

Трапляється і такий мовний зворот як ставимо вас у відомість (ро­сійською мовою: ставим вас в uзвестность) замість доводити до відома. Але не завжди у діловій мові можливий аналогічний переклад. Напри­клад: Квартира з усіма вигодами (але не зі зручностями), Мати рацію (але не бути правим).

Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут вирізняють чотири типи:

  1. Фразеологічне зрощення - це семантично неподільний фразеоло­гізм, цілісне значення якого ніяк не пов'язане із значенням слів­складників: дати дуба, сміятuся на кутні, скакати у гречку.
  2. Фразеологічні вдності - семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: у рот води набратu, прикусити язuка, вивести на чuсту воду, дuвuтuся крізь пальці.
  3.  Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один із компонентів виступає з вільним, незв' язаним лексичним значенням, інший - із фразе­ологічно зв'язаним: братu участь, завдаватu клопоту, зачіпатu інтереси, ставити пuтання, надавати допомогу. Слова участь, клопіт, інтереси, пuтання, допомога мають вільне, незв' язане лексичне значення).
  4. Фразеологічні вuразu - це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, проте у процесі мовлення ці звороти від­творюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів'я, приказки, народні порівняння, мовні кліше: дешево й сердито; як з хреста знятuй; курчат по осені рахують; дuвuться, як баран на нові ворота; біла ворона; крокодилячі сльозu; нуль на масу; гострuй на язuк тощо.

Отже, ретельне вивчення багатої фразеології української мови дає змогу якнайтонше висловити думку, втілити її У довершену форму. 

Фразеологічні засоби ділової мови

Фразеологія ділової мови – це сукупність стійких, цілісних за складом і лексичним значенням словосполучень, наприклад: вузьке місце, питома вага, нагальна потреба, на повну потужність, наводити приклад, з огляду на сказане, класти в основу, громадська думка, у багато разів. Ці вирази, серед яких багато лексикалізованих, називають фразеологізмами, або фразеологічними зворотами. В офіційно-діловому мовленні вживають переважно книжні фразеологізми. Насамперед це безобразні фразеологізовані сполучення – звороти, що містять слова з обмеженою сполучуваністю: завдавати шкоди (образи, удару, поразки), потребувати допомоги (підтримки, уваги), привертати увагу (на свій бік), зводити нанівець (до мінімуму), втілювати в життя, впроваджувати в практику тощо. Іноді в діловому спілкуванні трапляються фразеологічні єдності – образні словосполучення, зміст яких певною мірою мотивований лексичним значенням слів або компонентами звороту, наприклад: зелена вулиця (вільно), дати зелену вулицю (дозволити, зняти будь-які перешкоди), відкривати Америку (давно відоме подавати як нове). У діловому мовленні майже не вживають фразеологічні зрощення (ідіоми) – стійкі образні словосполучення, значення яких не можна встановити із лексем, що є компонентами звороту: байдики бити (ледарювати), пекти раків (червоніти від сорому), глека розбити (посваритися), давати перцю (дуже лаяти, сварити).

До типових фразеологізмів, які вживають в офіційно-діловому стилі мови, належать: власне книжні фразеологічні одиниці (вводити в оману, дамоклів меч, відволікати увагу, віддавати належне, для більшої переконливості, дошкульне місце); термінологічні назви предметів, явищ, понять (атмосферний тиск, доменна піч, запам'ятовувальний пристрій, кишені пам'яті, автоматична телефонна станція, автогенне зварювання, ланцюгова вісь, роза вітрів); номенклатурні найменування (білий гриб, антонівські яблука, арабський кінь, вітряна віспа, азотна кислота, грудний еліксир, очні краплі, борна мазь, Міністерство закордонних справ, токар третього розряду, старший науковий співробітник, перший секретар посольства, військовий аташе); складені термінологізовані назви (суспільно-політична термінологія: країни, що розвиваються, Високі Договірні Сторони, країни третього світу, Соціалістична партія України, Європейське Економічне Співтовариство); лексикалізовані сполуки: до певної міри, певною (якоюсь) мірою, кінець кінцем, з року в рік, за інших рівних умов, з одного боку, з другого (іншого) боку, мати справу, мати місце, містити в собі).

Ділове мовлення виробило власну фразеологію. Передусім це різноманітні назви ділових паперів: вірча грамота, Почесна грамота, пам'ятна записка, доповідна записка, витяг з протоколу (трудової книжки, наказу), бортовий журнал, дорожній лист, трудова угода, посвідка на проживання.

Офіційно-діловому мовленні притаманні функціональні словосполучення на зразок грошова винагорода (компенсація), одноразова (матеріальна) допомога, безперервний (трудовий) стаж, авторське (винахідницьке) право, державний герб (прапор), дипломатичний (депутатський) імунітет, дипломатична  (електронна) пошта, пам'ятка історії (старовини, архітектури, культури), місце реєстрації; прізвище, ім'я, по батькові; робочий час, святкові (вихідні) дні, сезонні (польові) роботи, трудові спори тощо. При цьому відбувається термінологізація словосполучень – іменних ускладнених одиниць порядку: ведення справи, визнання провини, полегшення вироку, заподіяння шкоди, сума прибутку, зустріч у верхах, мирне співіснування, державний суверенітет, термін повноважень, арбітражне (судове) рішення, держава перебування, рівновага сил, середня заробітна плата, ринкові відносини, споживчий кошик, соціальний захист, на загальних підставах, кримінальна відповідальність, грошові зобов'язання, дієздатна сторона, приватна (державна) власність, в адміністративному (службовому, робочому, судовому) порядку.

Ділове мовлення багате на стійкі дієслівні сполучення, наприклад: порушувати питання, надавати відпустку, зараховувати на посаду, брати зобов'язання (відповідальність), зберігати чинність, укладати угоду, досягати згоди, пред'являти вимогу (документ, посвідчення), доводити до відома, брати до уваги, держати (тримати) в полі зору, а також насичене типовими канцеляризмами на зразок: у відповідь на... надсилаємо; на додаток до листа; звертаємо вашу увагу; у зв'язку з розпорядженням (вказівкою, вимогою); у порядку надання фінансової (технологічної, виробничої, матеріальної) допомоги; у зв'язку з важким станом, що склався; відповідно до досягнутої домовленості (угоди).

Наведені канцеляризми як стандартизовані мовленнєві одиниці виконують різні функції – номінативну, інформативну, імперативну.

Процес стандартизації та фразеологізації мовлення офіційно-ділового стилю можна простежити на прикладах уживання сталих дієслівно-іменних сполучень – лексикалізованих зворотів на зразок надавати допомогу (підтримку), робити ремонт (реконструкцію, перебудову). Наведені звороти вживають переважно в діловому мовленні замість паралельних їм однослівних дієслівних форм: надавати допомогу – допомагати; надавати підтримку – підтримувати, робити ремонт – ремонтувати, проводити розслідування – розслідувати, робити застереження – застерігати, здійснювати контроль – контролювати тощо.

Це пояснюється тим, що не всі словосполучення на зразок провести опитування (опитати) або вести слідство (розслідувати) мають паралельні однослівні форми: не можна, наприклад, замінити такі вирази, як допустити брак, виявити увагу, навести лад, провести захід, укласти угоду, тому в цих випадках використання сталих дієслівно-іменних сполук обов'язкове.

Лексичне значення сполучення (дієслово + іменник) може не збігатися зі значенням відповідного йому дієслова: проводити змагання не тотожне змагатися, виявляти повагу не тотожне поважати, чинити опір не тотожне тотожне поважати, чинити опір не тотожне опиратися (друге слово вужче за семантикою, конкретніше).

У сполученнях «дієслово + іменник» дієслова не лише вказують на факт дії, а й виражають деякі додаткові смислові відтінки: давати (давати права) і допускати (не допускати втрат зерна), робити (робити переклад) і здійснювати (здійснювати подорож). Дієслова кожної пари, вказуючи на факт дії, мають власну сполучуваність, отже, не тотожні за лексичним значенням, хоч і допускають варіативність: робити (здійснювати) переклад. До сполучення «дієслово + іменник» також можуть уводитися означення, які розширюють інформативні можливості висловлювання: надавати технічну (гуманітарну, персональну, грошову) допомогу, чинити запеклий (кривавий, сильний) опір; надавати платні (безкоштовні, технічні, різні) послуги; давати принципову згоду; нести особисту (персональну) відповідальність; здійснювати суворий (технічний, технологічний, щоденний, правовий) контроль.

Як бачимо з наведених прикладів, ділове мовлення послуговується здебільшого безобразними фразеологізмами, на відміну, скажімо, від художнього. Проте образне фразотворення під впливом мови засобів масової інформації проникає також в офіційно-ділову сферу, наприклад: зона відпочинку (забудови, дій, бойових дій, зелена); рівень освіти (культури, знань, науки, води); на рівні (до рівня) світових (міжнародних) стандартів (зразків); ряд підприємств (організацій, держав, працівників); фронт робіт (дій); зустріч на найвищому рівні (Високих Договірних Сторін, глав держав, представників ділових кіл). 

Загалом говорити про образність фразеології ділового мовлення потрібно умовно, бо часто те, що в художньому та публіцистичному стилях слугує образом, а в мові засобів масової інформації стає штампом, у діловому мовленні функціонує як нормативний, стандартизований вислів, наприклад: грати (відігравати) роль, давати зелену вулицю, віддавати (складати) останню шану, засвідчувати (виражати) свою повагу. Звичайно, у цьому разі може йтися лише про фразеологічні сполучення та єдності.

Фразеологічні зрощення в діловому мовленні вживаються лише спорадично.

Практична № 6 Практична № 8