"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

Правопис слів іншомовного походження

Основні питання теми:

  1. Вживання апострофа в словах іншомовного походження.
  2. Вживання м'якого знаку.
  3. Подвоєння приголосних.
  4. Правопис голосних.

Рекомендована література:

  1. Український правопис: 4-те вид. - К.: Наук, думка, 1993.

Завдання до самостійної роботи.

  1. Скласти конспект.
  2. 3аписати правильно подані слова. Пояснити значення виділених слів. Скласти з ними речення.

Варіант 1

Р...ф...ратклі...нт,  аг...нтура,   ад...кватний,   адр...налін,  фе...ричний, ал...бастр, ф...йл...тон, він...гр...т, ал...горія, фой..., альв...оли, ан...ст...зія, ф...рв...рк,    фломаст...р,    про...кція,    р...йхстаг,    д...з...ртир,    р...кордсм...н, г...н...ральний. ко...фіці...нт, ф...ном...нальний, компром...нтація, д...лікатний, ін..л...ктуальний, тра...кторія, с...л...кціонер, Ф...й...рбах, інгр....ді...нт.

Варіант 2

Альт..рнат..ва, ап...нд...цит, аф...рист, в...нт...лящя, герс.ка, д...пресія, д...р...ктива,д..дакт..ка,д...р...гент,  інт...л...гент,      комб...н...зон, компром..тувати, пр...зидія, пр...в...л...йований, про...кт,  р…ц…д…в, р...пресія,с...нсація, сп...ц...фічний, ульт...матум.

Варіант З

Д...с..ртація,      атр...бути,     пр...парат,     акр...д...тація,     акс...л...рація, ал...горичний,   бр...кет,   б...н...фіс,   в...ст...булярний,   в...ранда,   гр...надери, д...корація,  д...кламація,   д...намічний,  д...р...жабль,   інт...лект,   інт...грал, кредитор, м...льхіор, п...л...нгатор.
Варіант 4

Р...ф...рендум, р...абілітац...я, р...агувати, р...кошет, д…вальвація, пр...ор...тет, пр...т...ндент, д...лема, д...цибел, р...активний, д...ригент, ант...історичний, д...героїзація, д..фтонг, р...торика, д...ференціал, ант...гігієнічний, р...акліматизація, р...туал, д...ктатор..

Варіант 5

Ко...фіці...нт,  ф...номінальний, компр...м..тація,        д...лікатний, інт...л...ктуальний,   тра... кторія,   с...л...ціонер,   Ф...й...рбах,   інгр....ді.,.нт, ц...в...лізація,   експр...сивний,   еруд...ція,   ате...ст,   п...с...мізм,   п...ст...циди, пр...нц...повий, р...кошет, тр...птих, ут...літарний, ф..д..ративний.
Варіант 6

Ц...стерна, ш…злонг, ар...тмія, д...пігментація, р...тмічний, пер...фраз, р...про­дуктор, р...трансляція, д... ескалація, д...версія, д...ц...метр, д...зінфекція, п...р...ферія, р..з…д..нція, д...спропорція, д...зактивація, д...засоціація, д...скомфорт,ант...історичний, р…ц…д…в.

Опорний конспект

1.Неподвоєні й подвоєніприголосні

1.   У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумуляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), фортисимо, шасі, шофер та ін.

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

2.    При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний),
ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).

Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація - анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.

3.   Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Фламмаріон, Шиллер.
Примітка.  Подвоєні приголосні зберігаються і в усіх похідних словах: андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).

2.Правопис голосних

а) І пишеться:

1) На початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія;
Ібсен, Івон, Ізабелла.

2)  Після приголосного перед голосним, є та звуком й: артеріальний,
геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка;
аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий;
радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте,

І в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний; ар'єргард, бар'єр, вольтер'янець, кар'єра, п'єса.

3)  Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах, а також у похіднихприкметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Замбезі, Капрі,Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі,Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні;
лісабонський.

Примітка. Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель).

4)  Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі, а також перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под.

5)   В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша.

Примітка 1. У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак.

Примітка 2. З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство тощо.

б) ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда,
Ізмаїл, Каїр.

Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний або приголосний; антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш.

в) И пишеться:

1.  В загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, директор, методика; інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зигзаг, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.

2. У географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика.

3. У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемгапир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок.

4.  У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро.

5. У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін.

6.  У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького и українське у, а не ю: брошура, журі, парашут; також у словах парфуми, парфумерія.

7.   Е передається літерою є: екватор, екзаменатор, електрика, енергія, ентузіазм, етап, ідеал, каре, силует, театр, фаетон, філе; Еквадор, Па-де-Кале, Теруель; Есхіл.

8.  Коли іншомовне є на початку слова вимовляється в українській мові як звукосполучення й+є, воно передається літерою є: європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь; Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет. Також після апострофа, є, і, й, ь пишеться є, а не е: бар'єр,
п'єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк, абітурієнт, пацієнт; В'єнна, В'єтнам, Овєдо, Трієст, Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє. Але після префіксів і споріднених з ними елементів пишеться е: діелектрик, реевакуація, рееміграція тощо.

Примітка. У слові траєкторія пишеться є; у словах проект, проекція й под. пишеться е.

3. Апостроф

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр, торф'яний, к'янті, миш'як, кар'єра; П'ємонт, П'яченца, Рив'єра, Ак'яб, Іх'ямас; Барб'є, Б'єрнсон, Б'юкенен, Женев'єва, Ф'єзоле, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є;

б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

а) Перед йо: курйоз, серйозний.

б) Коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь; бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв'є, Рюдберг.

4. М'який знак

1.   Знак м'якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї, йо: адью, кондотьєр, конферансьє, монпансьє, ательє, марсельєза, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон; В'єнтьян, Фетьйо, Кордильєри, Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.

б) Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон, але: залп, катафалк і т. ін.

в) Відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але: бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.

2.  Знак м'якшення не пишеться перед я, ю,  коли вони позначають сполучення пом'якшеного приголосного за, у: мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик, тюль; Аляска, Дюма, Сю.

Самостійна № 6 Самостійна № 8