"Стилістика ділового мовлення та редагування службових документів" для спеціальності "Діловодство"

    Лекції Практичні Самостійні роботи Семінари Питання до екзамену Зміст

Омоніми та пароніми у діловому мовленні

Омоніми(від грец. потоз - однаковий, опута- ім'я) - це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії — на­слідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного, напр.: дід' - батьків або материн батько; дід2 - будяк; дід3 - сніп соломи  чи очерету; дід4 - їжа з пшона та борошна; дід5 - назва танцю; або стан1 - стоянка; воююча сторона; стан2талія; стан3умови, ситуація; стан4– пристрій.

Омоніми принципово відрізняються від багатозначних слів. Між значеннями полісемантичного слова існують зв’язки; вони об’єднані спільним поняттям. Значення омонімів не пов’язані між собою.

Найбільш повно і різноаспектно омоніми виявляються в лексиці. Лексичні омоніми належать до однієї частини мови, виникають унаслідок як внутрішніх закономірностей розвитку певної мови, так і її контактів з іншими мовами.

Омоніми з’являються внаслідок звукових змін слів у процесі розвитку мови, випадкового збігу звучання слова рідної мови і засвоєного з іншої мови, а також випадкового збігу звучання форм різних слів.

Відношення омонімії можуть бути між питомим і запозиченим словами: тур – дикий бик і тур – оберт у танці, етап чого-небудь (з французької мови); чайка – птах і чайка – човен (з турецької); омонімія самих запозичених слів: бак – посудина для рідини (з французької) і бак – частина палуби (з голландської); омонімія внаслідок калькування: вузол – однокореневе із в’язати і вузол – міра швидкості морського транспорту (калька з англійської мови).

Фразеологічних омонімів у мові мало, наприклад: зелена вулиця – безперешкодний шлях для транспорту, а також у розвитку, досягненні чого-небудь і зелена вулиця – покарання солдатів у царській Росії, коли їх проганяли крізь стрій, б’ючи шпіцрутенами; пускати півня – видавати пискливий звук, зриваючи голос, і пускати (червоного) півня – підпалювати, влаштовувати пожежу.

Омонімія в терміносистемах виникає, коли значення багатозначного в минулому слова розходяться настільки, що втрачається спільна основа. Такі слова входять у різні терміно системи (морфологія – в природознавстві та мовознавстві, реакція – в хімії та фізиці). Омоніми виникають також внаслідок творення термінів за допомогою використання побутових слів (лапка, хвіст, шийка). Ставши термінами, ці слова наповнюються зовсім новим термінологічним значенням.

Багатозначні терміни і терміни-омоніми можуть існувати, не змінюючи семантики, і поза контекстом. Цим терміни відрізняються від загальновживаних слів, які можуть змінювати значення залежно від фразового оточення.

Омоніми та їх різновиди

Повні омоніми бувають в межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних омонімів збігається в усіх граматичних формах: двір (господарська ділянка, на якій розміщені будівлі та місце біля них) і двір (монарх і його оточення); деркач (невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, що має характерний скрипучий крик) і деркач (стертий віник); сага (давньоскандинавське чи давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову форму з віршованими вставками) і сага (річкова затока); бігун (той, хто може швидко і легко бігти, бігати), бігун (полюс) і бігун (один із двох спарованих каменів для розтирання зерна, подрібнення каміння тощо в дробильній машині).

Неповні омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах, наприклад: самка (особина жіночої статі у тварин) – слово, що має однину і множину, і самка (вид дитячої хвороби) – слово, що вживається тільки в однині; биток (шматок свинцю, палиця тощо, взагалі предмет, яким б’ють у грі) і форма родового відмінка однини слова битки (круглі котлети з посіченого або відбитого м’яса). Називний відмінок множини першого слова і другого також збігаються. Неповні омоніми називаються омоформами. Різновидами омонімів є омофони і омографи

Омографи– слова з однаковим написанням, але з різною вимовою: замок – замок, приклад – приклад, мала (дієслово) – мала (прикметник).

Омофони – слова, що звучать однаково, але мають різне написання: трепетання – три питання, Бойко – бойко, Вікторія – вікторія, потри – по три, Прут – прут, Роман – роман.

Омоформи – слова, які належать до різних частин мови, але однаково звучать у деяких формах: Думи мої, думи мої, квітимої, діти! Виростав вас, доглядав вас, де ж мені вас діти! (Т. Шевченко); мати (іменник) – мати (дієслово); носи (множина від іменника ніс) – носи (наказовий спосіб від дієслова нести); слідом (орудний відмінок іменника) – іти слідом (прислівник).

Джерелами омонімії є:

- випадковий збіг неспоріднених слів: деркач (птах) - деркач (ві­ник); термін (слово) - термін (строк);

- розпад багатозначного слова: переказати (переповісти) - пере­казати (гроші); сісти (про людину) - сісти ( про батарейку);

-       словотворчі процеси: винний (вина) - винний (вино); безділля (не­робство) — безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) —компостувати (компост); ВАК (Вища арбітражна комісія) - ВАК (Вища атестаційна комісія);

-       збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови - сум (смуток); СТО (станція технічного обслугову­вання)-сто (100);

-       збіг українського та іншомовного слова: лава (предмет для сидіння) - лава (з італ. - розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) - клуб (з англ. - товариство, приміщення);

-       засвоєння з різних мов: ліга (з франц. - асоціація) - ліга (з італ. - знак над нотами у вигляді дуги); клінкер (з нім. - спечені глиняні вироби у вигляді цегли) - клінкер (з англ. - вузький довгий спортивний човен).

Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживан­ня. Тому основна вимога до тексту з омонімом - чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.

Міжмовні омоніми – слова різних мов, які однаково звучать, але мають різне значення: маjка (мати) в болгарській, македонській, сербо-хорватській мові – майка (предмет одягу) в українській; луна (місяць) в російській – луна (відгомін) в українській; рос. крыси (щури) – укр. криси (поля у капелюха); рос. пыльный (запорошений) – укр. пильний (уважний) та ін. Міжмовні омоніми створюють проблеми при перекладі і розумінні тексту, часто призводять до вживання слів у неправильному значенні під впливом російської мови: рос. наглый (нахабний) – укр. наглий (несподіваний, раптовий); рос. неделя (тиждень) – укр. неділя (сьомий день тижня);рос. другой (інший) – укр. другий (порядковий числівник); рос. мешать (перемішувати, заважати) – укр. мішати (тільки перемішувати).

Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів – слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,- для паронімів така взаємозамінність неможлива. Під час вивчення паронімів основну увагу слід приділяти саме їх змістовій відмінності.

Порівняймо значення паронімів:

Адрес. Адреса.

Адрес — письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса — напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виборний. Виборчий.

Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий — пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів, наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень та ін.

Виключно. Винятково.

Виключно, тобто лише, тільки (виключно для співробітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат — посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант — особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник — автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі.

Дільниця. Ділянка.

Дільниця — це адміністративно-самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка — частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Додержувати. Додержуватися.

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).

Додержуватися — бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.

Особистий. Особовий.

Особистий — який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя).

Особовий — який стосується окремої людини. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад військових з'єднань, навчальних закладів тощо.

Покажчик. Показник.

Покажчик — напис, стрілка, довідник. Показник — наочневираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічнийпоказник, показникможливостей та ін.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личный.      За характером смислових зв’язків пароніми поділяються на кілька груп:

  1. Синонімічні: важкий – тяжкий, привабливий – принадливий.
  2. Антонімічні: прогрес – регрес; еміграція – імміграція адресат- адресант.
  3. Що мають семантичну близькість: вирізнятися – відрізнятися.
  4. Тематичні: абонемент – абонент, пам’ятка – пам’ятник.

Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного їх вживання. Незначна відмінність між двома словами приводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Отже, при використанні паронімів слід звертатися до відповідних тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного.

 Виділяють зовнішньо системну паронімію (одне найменування патронімічної групи належить до терміносистеми, а друге є загальновживаним словом або терміном іншої галузі): циклування – циклювання, дефект – дефектон, тензор – цензор. Найпоширенішою є внутрішньосистемна паронімія, що утруднює вживання термінів: карбон – карбен, гармонія – гармоніка, капронова – капринова – каприлова кислота.

Серед термінів вирізняємо пароніми трьох типів: автохтонні найменування (образ – образа, говір – говірка, звичай – звичка), назви іншомовного походження (реферат – референт, метил – метилен, екскурс – екскурсія), українські та запозичені найменування (нарада – нарація, прокляття – проклітика).

Українські патронімічні назви – це переважно спільнокореневі слова, що відрізняються афіксами (музичний – музикальний). Пароніми іншомовного походження поділяють на спільнокореневі (стенограма – стенографія, концепт – концепція) та різнокореневі (тембр – темп, концепція – концесія, хінін – хітин).

Паронімія в термінології і загальновживаній лексиці має спільні риси. Слід пам’ятати, що фонетична близькість паронімічних найменувань може призводити до їх сплутування. Щоб запобігти неправильному вживанню термінів-паронімів, необхідно враховувати семантику словотвірних елементів іншомовного походження.

 Отже, вс іпроцеси, властиві українській лексиці, притаманні й термінології, яка як невід’ємна частина лексичної системи мови належить до найвідкритіших систем. Кількісні та якіснізміни в межах української термінології є результатом взаємодіїлінгвальних та екстралінгвальних чинників і закономірностей. 

Лекція № 6 Лекція № 8